Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших подій за всю історію нашої країни. Пам'ять жертв Голодомору вшановують щороку в четверту суботу листопада. У День пам’яті "Прямий" вирішив нагадати про цю жахливу трагедію українського народу.

Відповідно до указу Президента України № 431/2007 від 21.05.2007 про "День пам’яті жертв голодоморів", пам'ять жертв Голодомору вшановують щороку в четверту суботу листопада. У 2017 році День пам’яті жертв Голодомору припадає на 25 листопада. Цього року пам'ятні заходи пройдуть під гаслом "Голодомор — помста за свободу, помста за революцію".

Причини Голодомору

Вагомого приводу для Голодомору 1932-1933 років не було. Влада СРСР запровадила його штучно, проводячи примусові хлібозаготівлі. Відповідно до яких кожен селянин повинен був здавати певну норму зерна. У селян, які не могли здати цю норму, забирали всю худобу та іншу їжу. Дороги у великі міста були перекриті, а тих, хто намагався прорватися, розстрілювали на місці. Така політика продовжувалася протягом 17 місяців.

Предмети суспільно-гуманітарного спрямування

Історія

У 2017/2018 навчальному році чинними будуть оновлені програми

для учнів 5 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи»,

затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р.

№ 804; для учнів 10-11 класів: програми, затверджені наказом

Міністерства від 14.07.2016 р. № 826.

Загальноосвітні навчальні заклади можуть також обрати для пілотування програму інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ. 10–11 класи».

Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланнями: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html; http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalniprogramy.html

У 2017 р. програми для 5–9 класів були оновлені з урахуванням положень Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2016 р.) і результатів громадського обговорення на сайті EdEra. Метою оновлення було запропонувати стратегію прогресу в навчанні через формування предметних умінь і визначених Концепцією ключових компетентностей. Для цього програми перебудовано на основі результатів навчальнопізнавальної діяльності учнів як сукупності знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення результатів, що забезпечують формування життєво важливих навичок.

Юні таланти Сторожинеччини відвідали XV Міжнародний форум дитячої творчості слідами митрополита

Андрея Шептицького «Золотий мольберт».

1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, для талановитої молоді всієї України був організований дитячий пленер «Золотий мольберт слідами митрополита Андрея Шептицького на Львівщині 2017 року». У даному форумі взяли участь учні Сторожинецької ЗОШ І-ІІ ступенів №3 та вчителі: Павел Яна Іллівна – вчитель образотворчого мистецтва Сторожинецької ЗОШ І-ІІ ступенів №3 та Слободська Надія Іванівна – вчитель історії Сторожинецького районного ліцею.

Завдяки ідеї та організації Львівської дитячої галереї мистецтв, допомозі відомих художників України та підтримці FRESHPR, захід розпочався благословенним екуменічним Молебнем за дар життя дітей та мир  в Україні, який відправляв архієпископ львівський митрополит Ігор (Возняк) у соборі  Святого Юра у Львові. Далі стартувала естафета миру «Мистецька хвиля миру дітей України», з площі Святого Юра у Львові та урочистою ходою прямувала до Національного музею ім. Андрея Шептицького, у святковій ході делегати Сторожинеччини гідно представляли Чернівецьку область. Та найбажанішим дійством цього дня була урочиста церемонія нагородження учасників у Дзеркальному залі Львівського національного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

Учасники форуму після церемонії нагородження мали можливість відвідати Національний музей ім. Андрея Шептицького, здійснити мандрівки Музеєм народної архітектури та побуту, Стрийським парком, вечірнім трамваєм та вулицями старовинного міста Лева.

               

День Європи — свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу 9 травня, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 р. Свято було встановлено в Україні «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…» згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р. № 339/2003.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Рівно три роки тому в історії України побільшало чорних сторінок.
20-го лютого відбувся масовий розстріл протестувальників Майдану. Вулиця Інститутська несподівано спалахнула багряними кольорами. Але це була не фарба — кров вільних людей демократичного суспільства. Сміливців, що шукали підтримки та розуміння на рідній землі. Шукали щастя та свободи, за які мусили заплатити життям.
Тому День пам'яті Героїв Небесної Сотні так само важливий, як і всі дні пам'яті в світі, бо допомагає не забувати через, що ми пройшли та за, що боремося. Нагадує, чому важливо триматися разом. Триматися з останніх сил.

Пам'ятаймо подвиг героїв з народу! Пам'ятаймо подвиг нації!

Бій під Крутами

У #ЦейДень 1918 року відбувся бій під Крутами — бій, що відбувся біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Бій більшовицьких військ генерала Михайла Муравйова із загонами УНР у полі біля залізничної станції Крути. 4-тисячній російській армії протистояло близько 600 українських вояків, із яких понад три сотні – національно свідомі київські студенти і гімназисти.

Бій набув в історії особливого значення завдяки героїзму української молоді, яка виконала наказ і захистила підступи до Києва, стримавши ворога протягом доби. Червоні втратили близько 300 бійців.

27 замордованих більшовиками із почестями перепоховали в Києві на Аскольдовій могилі 19 березня 1918 року. Трагічна загибель студентського загону під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Павло Тичина присвятив полеглим свій вірш «Пам'яті тридцяти». Насправді, всупереч усталеній думці, бій під Крутами не був поразкою українців, адже студенти й гайдамаки виконали наказ, затримавши ворога, зі значно меншими - в порівнянні з більшовиками - людськими втратами.

«Про Крути треба не кричати, а говорити тихо щоб розбудити совість...