Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших подій за всю історію нашої країни. Пам'ять жертв Голодомору вшановують щороку в четверту суботу листопада. У День пам’яті "Прямий" вирішив нагадати про цю жахливу трагедію українського народу.

Відповідно до указу Президента України № 431/2007 від 21.05.2007 про "День пам’яті жертв голодоморів", пам'ять жертв Голодомору вшановують щороку в четверту суботу листопада. У 2017 році День пам’яті жертв Голодомору припадає на 25 листопада. Цього року пам'ятні заходи пройдуть під гаслом "Голодомор — помста за свободу, помста за революцію".

Причини Голодомору

Вагомого приводу для Голодомору 1932-1933 років не було. Влада СРСР запровадила його штучно, проводячи примусові хлібозаготівлі. Відповідно до яких кожен селянин повинен був здавати певну норму зерна. У селян, які не могли здати цю норму, забирали всю худобу та іншу їжу. Дороги у великі міста були перекриті, а тих, хто намагався прорватися, розстрілювали на місці. Така політика продовжувалася протягом 17 місяців.

Предмети суспільно-гуманітарного спрямування

Історія

У 2017/2018 навчальному році чинними будуть оновлені програми

для учнів 5 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи»,

затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р.

№ 804; для учнів 10-11 класів: програми, затверджені наказом

Міністерства від 14.07.2016 р. № 826.

Загальноосвітні навчальні заклади можуть також обрати для пілотування програму інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ. 10–11 класи».

Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за посиланнями: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html; http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalniprogramy.html

У 2017 р. програми для 5–9 класів були оновлені з урахуванням положень Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (2016 р.) і результатів громадського обговорення на сайті EdEra. Метою оновлення було запропонувати стратегію прогресу в навчанні через формування предметних умінь і визначених Концепцією ключових компетентностей. Для цього програми перебудовано на основі результатів навчальнопізнавальної діяльності учнів як сукупності знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення результатів, що забезпечують формування життєво важливих навичок.

Юні таланти Сторожинеччини відвідали XV Міжнародний форум дитячої творчості слідами митрополита

Андрея Шептицького «Золотий мольберт».

1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, для талановитої молоді всієї України був організований дитячий пленер «Золотий мольберт слідами митрополита Андрея Шептицького на Львівщині 2017 року». У даному форумі взяли участь учні Сторожинецької ЗОШ І-ІІ ступенів №3 та вчителі: Павел Яна Іллівна – вчитель образотворчого мистецтва Сторожинецької ЗОШ І-ІІ ступенів №3 та Слободська Надія Іванівна – вчитель історії Сторожинецького районного ліцею.

Завдяки ідеї та організації Львівської дитячої галереї мистецтв, допомозі відомих художників України та підтримці FRESHPR, захід розпочався благословенним екуменічним Молебнем за дар життя дітей та мир  в Україні, який відправляв архієпископ львівський митрополит Ігор (Возняк) у соборі  Святого Юра у Львові. Далі стартувала естафета миру «Мистецька хвиля миру дітей України», з площі Святого Юра у Львові та урочистою ходою прямувала до Національного музею ім. Андрея Шептицького, у святковій ході делегати Сторожинеччини гідно представляли Чернівецьку область. Та найбажанішим дійством цього дня була урочиста церемонія нагородження учасників у Дзеркальному залі Львівського національного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

Учасники форуму після церемонії нагородження мали можливість відвідати Національний музей ім. Андрея Шептицького, здійснити мандрівки Музеєм народної архітектури та побуту, Стрийським парком, вечірнім трамваєм та вулицями старовинного міста Лева.

               

День Європи — свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу 9 травня, а також офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 р. Свято було встановлено в Україні «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…» згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р. № 339/2003.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Рівно три роки тому в історії України побільшало чорних сторінок.
20-го лютого відбувся масовий розстріл протестувальників Майдану. Вулиця Інститутська несподівано спалахнула багряними кольорами. Але це була не фарба — кров вільних людей демократичного суспільства. Сміливців, що шукали підтримки та розуміння на рідній землі. Шукали щастя та свободи, за які мусили заплатити життям.
Тому День пам'яті Героїв Небесної Сотні так само важливий, як і всі дні пам'яті в світі, бо допомагає не забувати через, що ми пройшли та за, що боремося. Нагадує, чому важливо триматися разом. Триматися з останніх сил.

Пам'ятаймо подвиг героїв з народу! Пам'ятаймо подвиг нації!

Бій під Крутами

У #ЦейДень 1918 року відбувся бій під Крутами — бій, що відбувся біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Бій більшовицьких військ генерала Михайла Муравйова із загонами УНР у полі біля залізничної станції Крути. 4-тисячній російській армії протистояло близько 600 українських вояків, із яких понад три сотні – національно свідомі київські студенти і гімназисти.

Бій набув в історії особливого значення завдяки героїзму української молоді, яка виконала наказ і захистила підступи до Києва, стримавши ворога протягом доби. Червоні втратили близько 300 бійців.

27 замордованих більшовиками із почестями перепоховали в Києві на Аскольдовій могилі 19 березня 1918 року. Трагічна загибель студентського загону під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Павло Тичина присвятив полеглим свій вірш «Пам'яті тридцяти». Насправді, всупереч усталеній думці, бій під Крутами не був поразкою українців, адже студенти й гайдамаки виконали наказ, затримавши ворога, зі значно меншими - в порівнянні з більшовиками - людськими втратами.

«Про Крути треба не кричати, а говорити тихо щоб розбудити совість...

                                  Домашнє завдання на період карантину:

5-Б, 5-В -  опрацювати параграф 12-13, завдання на ст. 91 - 1-2(письмово у зошит)

6-А, 6-Б - опрацювати параграф 22-24, завдання на ст. 109 - 1, 3 (задачі і повідомлення про теракотову армію) - письмово в зошит, котурна карта Китай та Індія

7-А, 7-Б - історія України - опрацювати параграф 10-11, повідомлення про Володимира Мономаха (письмово в зошит), і контурна карта 

7-А, 7-Б - всесвітня історія - опрацювати параграф 7-8, сторінка 86 - завдання 12) письмово в зошит), і контурна карта 

9-Б, 9-В - історія України - опрацювати параграф 16-17, ці параграфи законспектувати в зошит, контурна карта

9-Б, 9-В - всесвітня історія - опрацювати параграфи 12-13, ці параграфи законспектувати, контурна карта, сторінка 112 - завдання 11 (скласти таблицю, письмово в зошит)

10 клас - історія України - опрацювати параграф 13,14,15 , завдання на сторінці 119 - 1,3 (письмово в зошит), повідомлення про В.Винниченка, контурна карта

10 клас - всесвітня історія - опрацювати параграф 16,17,18; до кожної з краї виписати найголовніші дати і події + контурна карта

11 клас - історія України - готуйтеся до контрольної роботи по параграфах 7-9, опрацювати параграф 10: законспектувати основні події + повідомлення "Входження Кримської області  до УРСР) + контурна карта

11 клас - всесвітня історія - опрацювати параграф 11, 13 - зробити опорний конспект цих параграфів, повідомлення "Ангела Меркель і Україна" + контурна карта

11 клас - людина і світ - опрацювати сторінки 73-100, і на одну з цих тем підготувати реферат

У #ЦейДень, 7 грудня 1900 року народилася Катерина Білокур, визначна українська художниця, майстриня народного декоративного живопису.

1-го грудня 1991 року відбувся референдум за Незалежність України

У 1991 році більше 90% із 32 мільйонів громадян України, які взяли участь у всеукраїнському референдумі, висловилися за незалежність держави. 
Одночасно з референдумом проводилися і вибори президента, на яких перемогу здобув голова Верховної Ради Леонід Кравчук, у недалекому минулому - секретар ЦК Компартії України. За нього проголосувало більше 61,59% виборців (19 млн. 643 тис.). 

Опозиція не виставила єдиного кандидата. Найбільш реальний суперник Кравчука, лідер Народного руху України В'ячеслав Чорновіл, отримав підтримку 7,42 млн. виборців (23,27%).

Хтозна, як би розвивалась історія України, якби вибори тоді виграв Чорновіл. Досвід показав , що гірше не було б.

Тема 14.1. СРСР у період повоєнної відбудови та сталінщини (1945-1953 рр.)

День пам'яті жертв Голодомору

У пік голоду в Україні щохвилини вмирало 17 людей, 1 тисяча – кожну години, майже 25 тисяч – щодня

У останню суботу листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голоду, штучно організованого радянською владою. Цьогоріч цей день випадає на 26 листопада.

З нагоди Дня пам'яті жертв Голодомору історики підготували десять історичних фактів у цифрах, які дають зрозуміти увесь масштаб трагедії.

                                Ми пам'ятаємо...

1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців (з квітня 1932 р. по листопад 1933 р.). Дослідники називають різні цифри загиблих під час голодомору: 4, 5, 7 та 9 мільйонів.

2. З урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу), за приблизними підрахунками, голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.

3. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1 тисяча – кожну години, майже 25 тисяч – щодня.

4. Аналіз змісту опублікованих протягом 1929-33 рр. близько 30-ти постанов радянського уряду засвідчує факти свідомого створення таких умов життя для сільського населення, Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% – росіянами, 1,4% – євреями та 1,1% – поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців.

5. У серпні 1932 був прийнятий репресивний закон, за яким закріпилася народна назва "закон про п’ять колосків" – на 10 років ув'язнення або розстрілом каралось будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів. За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 тисяч осіб

6. За даними Станіслава Кульчицького, восени 1932 року в Україні було майже 25 тисяч колгоспів, яким влада висунула завищені плани хлібозаготівлі. Попри це, 1,5 тисячі колективних господарств зуміли виконати ці плани і не потрапили під каральні санкції, тому смертельного голоду на їхніх територіях не було.

7. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Харківська, Полтавська, Сумська, , Черкаська, Київська та Житомирська). На них припадає майже 53% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів

8. За підрахунками французьких демографів, внаслідок голодомору в Україні не народився 1 мільйон дітей. На загальні цифри смертності вплинуло й віддане тоді владою розпорядження ЗАГСам не реєструвати смерть дітей віком до 1 року.

9. Вчені дійшли висновку, що оскільки у цей період помирали переважно діти й молодь, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 роки у чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не зафіксовано

10. У 2003 р. Спільна заява делегацій держав-членів ООН щодо 70-ї річниці Голодомору в Україні 1932-33 pp. вперше в історії ООН визначила Голодомор 1932-33 pp. як національну трагедію українського народу, висловила співчуття його жертвам та закликала світову спільноту віддати данину пам'яті тим, хто загинув у цей період історії. Співавторами Спільної заяви стали 36 держав-членів ООН. Її підтримали також Австралія, Ізраїль, Сербія і Чорногорія, 25 країн Європи.

Революція гідності: чи пам'ятаєте Ви, як усе починалось?

З моменту початку Революції гідності пройшло вже три роки.

Події Євромайдану змінили українську історію, сколихнули весь світ, а що головне – перевернули світогляд мільйонів українців. Пропоную Вам перевірти свої знання і дізнатися, чи пам'ятаєте з чого почалася Революція та найкривавіша зима за історію незалежності.

Завдання для учнів 6 класу. Складіть пазл, та в зошитах підготуйте повідомлення про подію, яка зображена на фрагменті

24



Суд Соломона

День української писемності та мови

День української писемності та мови відзначають 9 листопада. Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”
Панас Мирний

ЩОДО 28 ЖОВТНЯ Й ЗВІЛЬНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ВІД НАЦИСТІВ

Український інститут національної пам'яті нагадує, що некоректно називати 28 жовтня "Днем визволення України від фашистських загарбників".

Останні бої із нацистськими окупантами на території сучасної України відбулися майже на місяць пізніше. Не менш важливо, що після цього Україна не стала вільною. По суті один тоталітарний режим замінив собою інший.

http://www.memory.gov.ua/news/shchodo-28-zhovtnya-i-zvilnennya-teritorii-ukraini-vid-natsistiv