Домашнє завдання на період карантину:

5-Б, 5-В -  опрацювати параграф 12-13, завдання на ст. 91 - 1-2(письмово у зошит)

6-А, 6-Б - опрацювати параграф 22-24, завдання на ст. 109 - 1, 3 (задачі і повідомлення про теракотову армію) - письмово в зошит, котурна карта Китай та Індія

7-А, 7-Б - історія України - опрацювати параграф 10-11, повідомлення про Володимира Мономаха (письмово в зошит), і контурна карта 

7-А, 7-Б - всесвітня історія - опрацювати параграф 7-8, сторінка 86 - завдання 12) письмово в зошит), і контурна карта 

9-Б, 9-В - історія України - опрацювати параграф 16-17, ці параграфи законспектувати в зошит, контурна карта

9-Б, 9-В - всесвітня історія - опрацювати параграфи 12-13, ці параграфи законспектувати, контурна карта, сторінка 112 - завдання 11 (скласти таблицю, письмово в зошит)

10 клас - історія України - опрацювати параграф 13,14,15 , завдання на сторінці 119 - 1,3 (письмово в зошит), повідомлення про В.Винниченка, контурна карта

10 клас - всесвітня історія - опрацювати параграф 16,17,18; до кожної з краї виписати найголовніші дати і події + контурна карта

11 клас - історія України - готуйтеся до контрольної роботи по параграфах 7-9, опрацювати параграф 10: законспектувати основні події + повідомлення "Входження Кримської області  до УРСР) + контурна карта

11 клас - всесвітня історія - опрацювати параграф 11, 13 - зробити опорний конспект цих параграфів, повідомлення "Ангела Меркель і Україна" + контурна карта

11 клас - людина і світ - опрацювати сторінки 73-100, і на одну з цих тем підготувати реферат

У #ЦейДень, 7 грудня 1900 року народилася Катерина Білокур, визначна українська художниця, майстриня народного декоративного живопису.

1-го грудня 1991 року відбувся референдум за Незалежність України

У 1991 році більше 90% із 32 мільйонів громадян України, які взяли участь у всеукраїнському референдумі, висловилися за незалежність держави. 
Одночасно з референдумом проводилися і вибори президента, на яких перемогу здобув голова Верховної Ради Леонід Кравчук, у недалекому минулому - секретар ЦК Компартії України. За нього проголосувало більше 61,59% виборців (19 млн. 643 тис.). 

Опозиція не виставила єдиного кандидата. Найбільш реальний суперник Кравчука, лідер Народного руху України В'ячеслав Чорновіл, отримав підтримку 7,42 млн. виборців (23,27%).

Хтозна, як би розвивалась історія України, якби вибори тоді виграв Чорновіл. Досвід показав , що гірше не було б.

Тема 14.1. СРСР у період повоєнної відбудови та сталінщини (1945-1953 рр.)

День пам'яті жертв Голодомору

У пік голоду в Україні щохвилини вмирало 17 людей, 1 тисяча – кожну години, майже 25 тисяч – щодня

У останню суботу листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голоду, штучно організованого радянською владою. Цьогоріч цей день випадає на 26 листопада.

З нагоди Дня пам'яті жертв Голодомору історики підготували десять історичних фактів у цифрах, які дають зрозуміти увесь масштаб трагедії.

                                Ми пам'ятаємо...

1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців (з квітня 1932 р. по листопад 1933 р.). Дослідники називають різні цифри загиблих під час голодомору: 4, 5, 7 та 9 мільйонів.

2. З урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу), за приблизними підрахунками, голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.

3. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1 тисяча – кожну години, майже 25 тисяч – щодня.

4. Аналіз змісту опублікованих протягом 1929-33 рр. близько 30-ти постанов радянського уряду засвідчує факти свідомого створення таких умов життя для сільського населення, Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5% – росіянами, 1,4% – євреями та 1,1% – поляками. Серед жертв було також багато білорусів, болгар та угорців.

5. У серпні 1932 був прийнятий репресивний закон, за яким закріпилася народна назва "закон про п’ять колосків" – на 10 років ув'язнення або розстрілом каралось будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів. За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 тисяч осіб

6. За даними Станіслава Кульчицького, восени 1932 року в Україні було майже 25 тисяч колгоспів, яким влада висунула завищені плани хлібозаготівлі. Попри це, 1,5 тисячі колективних господарств зуміли виконати ці плани і не потрапили під каральні санкції, тому смертельного голоду на їхніх територіях не було.

7. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Харківська, Полтавська, Сумська, , Черкаська, Київська та Житомирська). На них припадає майже 53% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів

8. За підрахунками французьких демографів, внаслідок голодомору в Україні не народився 1 мільйон дітей. На загальні цифри смертності вплинуло й віддане тоді владою розпорядження ЗАГСам не реєструвати смерть дітей віком до 1 року.

9. Вчені дійшли висновку, що оскільки у цей період помирали переважно діти й молодь, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 роки у чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не зафіксовано

10. У 2003 р. Спільна заява делегацій держав-членів ООН щодо 70-ї річниці Голодомору в Україні 1932-33 pp. вперше в історії ООН визначила Голодомор 1932-33 pp. як національну трагедію українського народу, висловила співчуття його жертвам та закликала світову спільноту віддати данину пам'яті тим, хто загинув у цей період історії. Співавторами Спільної заяви стали 36 держав-членів ООН. Її підтримали також Австралія, Ізраїль, Сербія і Чорногорія, 25 країн Європи.

Революція гідності: чи пам'ятаєте Ви, як усе починалось?

З моменту початку Революції гідності пройшло вже три роки.

Події Євромайдану змінили українську історію, сколихнули весь світ, а що головне – перевернули світогляд мільйонів українців. Пропоную Вам перевірти свої знання і дізнатися, чи пам'ятаєте з чого почалася Революція та найкривавіша зима за історію незалежності.

Завдання для учнів 6 класу. Складіть пазл, та в зошитах підготуйте повідомлення про подію, яка зображена на фрагменті

24



Суд Соломона

День української писемності та мови

День української писемності та мови відзначають 9 листопада. Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава.

“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”
Панас Мирний

ЩОДО 28 ЖОВТНЯ Й ЗВІЛЬНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ВІД НАЦИСТІВ

Український інститут національної пам'яті нагадує, що некоректно називати 28 жовтня "Днем визволення України від фашистських загарбників".

Останні бої із нацистськими окупантами на території сучасної України відбулися майже на місяць пізніше. Не менш важливо, що після цього Україна не стала вільною. По суті один тоталітарний режим замінив собою інший.

http://www.memory.gov.ua/news/shchodo-28-zhovtnya-i-zvilnennya-teritorii-ukraini-vid-natsistiv

24 серпня-День Незалежності України

Початок розбудови незалежної української держави можна вважати з прийняття 16 липня 1990р. Верховною Радою УРСР „Декларації про державний суверенітет”, яка проголосила невід’ємне право українського народу на самовизначення, верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території.

Історичне значення Декларації полягало в тому, що вона поклала початок мирному відродженню незалежності України.

Прийняття 24 серпня 1991р. Верховною Радою історичного документу – „Акт проголошення незалежності України” припинило існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосило появу незалежної держави – Україна.

Це був документ величезної історичної ваги, підтверджений всенародним референдумом 1 грудня 1991 р. В ньому взяло участь 84,2% виборців, з яких 90,3% проголосували за незалежність України. Того ж дня Президентом України було всенародне обрано Л. Кравчука.

7 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі зібралися лідери Білорусії (С. Шушкевич), Росії (Б. Єльцин) та України (Л. Кравчук), провели переговори (без залучення М. Горбачова, який повернувся до виконання обов’язків Президента СРСР) і наступного дня підписали угоду про створення натомість СРСР Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня того ж року в Алма-Аті відбулася зустріч керівників незалежних держав колишнього СРСР (виняток становили Грузія та країни Балтії). У прийнятій декларації зафіксовано, що з утворенням СНД Радянський Союз припиняє своє існування. Так було перегорнуто останню сторінку в історії Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Ліквідація СРСР, який проіснував майже 70 років, стала фактом глобального значення.

Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991 року принципово по-новому поставило питання її державного, економічного та політичного розвитку. Йшлося про нову і, як засвідчив подальший розвиток подій, надзвичайно складну сторінку її багатовікової історії. Проголошення незалежності України та завдання створення самостійної Української держави закономірно висунули проблему розгортання державотворчих процесів. Народ України заявив, що будуватиме державу суверенну й самоврядну, незалежну та відкриту, демократичну і правову. Розв’язання цього завдання наштовхнулося на цілу низку дуже непростих питань.

Українське суспільство, в тому числі й та його частина, яку ми називаємо політичною елітою, значною мірою виявилося не готовим до розбудови незалежної Української держави. Тільки в 1996 р. Верховна Рада приймає Конституцію України. Прийняття Конституції завершило період державного становлення, закріпило правові основи незалежної України, яка стала невід’ємною частиною європейського та світового співтовариства. З прийняттям конституції завершилося формування законодавчої , виконавчої і судової влади в Україні. Главою держави є президент, який виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання її Конституції, прав і свобод громадян. Конституція визначає всі основні засади та напрямки внутрішньої і зовнішньої політики України, орієнтири подальшої її розбудови як демократичної, соціальної і правової держави. Остаточно змінено було політичні і соціально-економічені основи нашого суспільства.

Протягом останніх трьох років українцям знову довелося боротися за збереження своєї незалежності у боротьбі проти злочинного режиму Віктора Януковича і в протистоянні з Росією, що порушила цілісність нашої держави анексією Криму та розв’язанням війни на Сході України.

23 серпня – День Державного Прапора України

Українське синьо-жовте колірне сполучення – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Походить воно від герба Галицько-Волинського князівства – золотого лева в синьому полі, який з’явився в другій половині XIII століття. На цей самий час усталилися державні знаки і в сусідніх країнах – Польщі, Чехії, Угорщині.

До XVIII століття українці користувалися різноколірними прапорами. Існували полкові, сотенні, курінні та інші корогви (великий полковий прапор), знамена й значки (малий полковий прапор). Наймаючи козаків для воєнних походів, монархи дарували їм клейноди, які пізніше залишалися і використовувалися козаками. Велика корогва Запорозької Січі була червона із зображенням на лицьовому боці білого архангела Михаїла, а на зворотному – білого грецького хреста, оточеного золотими небесними світилами: сонцем, півмісяцем та зірками. Прапори куренів і паланок були переважно малинові із зображеннями святих або хреста.

У XVIII столітті поширилися прапори з поєднанням блакитного і жовтого кольорів. Так, 1717 року для пошиття прапорів Полтавського полку було закуплено блакитну та жовту тканину, а також “справлено полковую короговь” – блакитну з жовтим хрестом. 1758 року розроблено заготовку для виготовлення прапорів Лубенського полку: на одному боці на блакитному полі було зображення козака із самопалом у золотому щиті, а на другому – полкова або сотенна емблема. За свідченням сучасників, у жовті жупани та в блакитні шаровари й кунтуші були вдягнені гайдамаки Ґонти під час повстання 1768 року.

З революцією 1848–1849 рр. пов’язана поява українського прапора (жовтого з блакитним) в австро-угорській частині України. У жовтні 1848 р. Головна Руська Рада у Львові ухвалила жовто-синє сполучення кольорів прапора. Ці колірні сполучення швидко поширились на українські землі, що перебували на той час у складі Австро-Угорщини, а після революції 1905 – 1907 рр. у Росії – і в Наддніпрянській Україні.

З початком Першої світової війни 1914 – 1918 рр. на західноукраїнських землях найбільше поширюється поєднання жовто-блакитних кольорів. Ці прапори супроводжували на західноукраїнських землях і відзначення 100-річного ювілею Великого Кобзаря.

22 березня  1918 р. Центральна Рада в Києві ухвалила “Закон про державний прапор Української Народної Республіки”, який був жовто-блакитним. У 1918 р., у період Гетьманату Павла Скоропадського, порядок кольорів було змінено на синьо-жовтий. Таким він залишився і в період влади Директорії.

Але після перемоги більшовиків і встановлення радянської влади було затверджено червоне полотнище із золотою абревіатурою. Синьо-жовтий прапор, як і національні прапори інших народів СРСР, піддавався сталіністами всілякому паплюженню. Так, поширювалися вигадки, що синьо-жовті барви запозичені Мазепою зі шведського прапора.

23 серпня 1991 року — після провалу путчу в Москві — група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Освячення Національного прапора було проведено священиком УАПЦ Петром Бойком. Якраз до цієї події і прив’язаний Указ Президента України, Л.Кучми, «Про День Державного Прапора України» № 987/2004, написана відповідна картина на стіні ВРУ, а цей прапор, як реліквія, урочисто зберігається під склом в музеї ВРУ. Наступного дня Україна проголосила незалежність.

Після проголошення незалежності України, 4 вересня 1991 синьо-жовтий національний прапор урочисто піднято над будинком парламенту.

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому прапору статус офіційного прапора країни. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, приймати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову Про затвердження державним прапором України Національного прапора (хоча і далі діяла стара Конституція, де як державні описувалися символи колишньої УРСР). В ній зазначається: Державний Прапор України «являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3»

                                                                ДЕНЬ СКОРБОТИ...

Недільний ранок 22 червня 1941 року, трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців.

У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу — Велика Вітчизняна, яка забрала життя кожного п'ятого українця. 

День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи.

Сьогодні, навіть важко уявити масштаб випробувань, болю і горя, що випали на долю минулих поколінь. 

Ось чому в День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні ми згадуємо усіх тих, хто впав на полі брані, кого замучили у концентраційних таборах, кого розстріляли у в'язницях НКВД, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. 

Виявивши нечуваний героїзм та єднання у жорстоких боях, у гіркоті нищівних поразок і славі звитяг, українці здобули мир та омріяну єдність у межах однієї держави, яка ще мала пройти свій тернистий шлях до незалежності. Наш святий обов'язок - оберігати спокій і злагоду у суспільстві задля майбутнього українського народу, задля світлої пам'яті тих, хто ціною свого життя йшов до великої перемоги. 

Віддаймо шану всім українським борцям, які в час воєнного лихоліття визволяли рідну землю від фашистських загарбників. Схилімо голову перед мільйонами невинних жертв, яких забрала війна. 

                                                       Слава їм, вічна і світла пам'ять!

Сьогодні виповнюється 75 років від дня народження видатного українського актора, режисера та сценариста Івана Миколайчука.

"У великій світовій драмі наших днів ми маємо вибір: бути творцями або жертвами історії"             
                                                                              Євген Коновалець

Битва під Жовтими водами

Рівно 368 років тому, в цей день, завершилась Битва під Жовтими водами — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками, у результаті якої військо Богдана Хмельницького завдало нищівної поразки польському війську Стефана Потоцького.

День пам’яті та примирення

 Сьогодні в Україні та світі відзначають День пам’яті та примирення.

     

Христос Воскрес!

Брейн-ринг "Азбука безпеки"

Проведений вчителем основ здоров"я Павел Я.І. та педагогом-організатором Слободською Н.І.